Народився:
23 лютого 1954 року в селі Хоружівці Недригайлівського району Сумської області.

Освіта:
Тернопільський фінансово-економічний інститут (1975), спеціальність "Бухгалтерський облік у сільському господарстві".

Родина:
Батько - Андрій Андрійович, воював на фронті, потрапив у полон, був в'язнем Освенцима, дивом залишився живий. Після війни викладав у сільській школі англійську мову. Мати - Варвара Миколаївна була вчителькою фізики та математики. Крім Віктора у сім'ї ріс старший брат, Петро. Дружина (другий шлюб) Чумаченко Катерина Михайлівна (1961) - радник Національного центру підготовки банківських працівників України. Громадянка США. Діти: Ліна (1980) від першого шлюбу, Андрій (1986), Софія (1999), Христина (2000), Тарас (2004).
„Мої батьки завжди поважали і берегли традиції. Кожного року на початку грудня ми з мамою і братом щовечора сідали майструвати ялинкові прикраси. Досі пам'ятаю, що найчарівнішою прикрасою у дитинстві мені здавалася зірка із тонкого скла. У повоєнні роки більшість іграшок були саморобними: на ялинку чіпляли пофарбовані шишечки, гірлянди із паперу та вати, цукерки, печиво, а фабричні скляні прикраси були дивиною і здавалися казково красивими. Бігали з хлопцями колядувати й щедрувати – щоправда, тільки до родичів, бо у радянські часи за такі витівки батькам - сільським вчителям могли винести догану. Цю атмосферу, шанобливе ставлення до традицій намагаюсь зберегти й у власній родині. Можна не пам'ятати, які подарунки тобі дісталися на те чи інше свято, але на все життя залишаються враження, обряди, що пов'язані з цим днем. Переконаний, що саме переддень свята, підготовка до нього є важливим ритуалом для створення особливої атмосфери у сім'ї.” (Тернопільська газета / 24-30 грудня 2003 року)

Робота:
З 2002 - народний депутат України 4 скликання від блоку В.Ющенка "Наша Україна", № 1 в списку. На час виборів: директор Українсько-російського інституту менеджменту та бізнесу імені Єльцина Міжрегіональної академії управління персоналом, безпартійний.
Керівник фракції "Наша Україна" (з травня 2002). Член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002)
2001-2002 - директор Українсько-російського інституту менеджменту і бізнесу імені Єльцина при Міжрегіональній академії управління персоналом.
1999-2001 - Прем'єр-міністр України.
1993-2000 - Голова правління, Голова Національного банку України.
1990-1993 - заступник голови правління, перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у Києві.
1987-1990 - начальник планово-експертного управління, заступник голови правління - начальник планово-експертного управління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР у Києві.
1985-1986 - заступник начальника управління кредитування і фінансування колгоспів, агропромислових об'єднань і міжгосподарських підприємств, заступник начальника управління кредитування сільського господарства Української республіканської контори Держбанку СРСР у Києві.
1976-1985 – економіст, керівник відділення Держбанку СРСР у селищі Улянівці Білопільського району Сумської області.
1975-1976 - служба в армії. Службу проходив у лавах Радянської армії у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні недалеко від Ленінакана.
1975 - заступник головного бухгалтера колгоспу „40-річчя Жовтня” в селі Яворіві Косівського району Івано-Франківської області.

Звання:
Кандидат економічних наук (1998). Кандидатська дисертація "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні" (Українська академія банківської справи, 1998).
За рейтингом журналу "Global Finance" увійшов у шістку кращих банкірів світу (1997).
Академік АЕНУ Української академії економічної кібернетики.
Почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Національного університету "Острозька академія".
Заслужений економіст України (1997).
Почесний громадянин Тернополя (1997), Львова (2001).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; за серію монографій "Українська фалеристика та боністика").

Нагороди:
Почесна відзнака Президента України (1996).
Золота медаль міста Афін.
Володар премії "Прометей-престиж" і титулу "Людина року" у номінаціях "Чоловік року” (1996), "Банкір року” (1997).

Книги:
Автор понад 250 публікацій та аналітичних статей з питань банківської діяльності.

Захоплення:
„Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонує предмети старовини, народного побуту та українського національного костюму, реставрує предмети Трипільської культури.” ( www.yuschenko.com.ua)
„Віктор Ющенко любить: бджіл, людей, ікони, лестощі, старовинну козацьку зброю, волинську вишивку, трипільську культуру, незрозумілі терміни, будинки з натурального дерева, здорову народну кухню, креветок, цілуватися. А ще він любить писати олією картини, розводити курей, індиків і овець, займатися гончарною і ковальською справою, співати українських пісень, паритися в лазні, складно висловлюватися.
Віктор Ющенко не любить: снігурочку, рано вставати, пізно йти з роботи, Медведчука, поступатися в суперечці рівним, остаточно щось вирішувати, крайнощі, критику, модерн, українофобів, русофілів, пиятику, радянські свята. (Дзеркало тижня / 16 - 22 лютого 2002 року)

Уподобання:
„Якщо говорити про кольорову гаму, то мені подобається шляхетний малиновий колір (маю у гардеробі улюблений червоний светр). Доречною буде й льняна сорочка, вишита білим по білому. Звичайно, жінки більш вимогливо ставляться до новорічного вбрання. Дівчата збираються бути принцесами, а Катя хоче здивувати нас новою сукнею, пошитою зі старовинних рушників.” (Тернопільська газета / 24-30 грудня 2003 року)
„Головна моя вимога до святкового одягу – щоб він був зручний і красивий. У новорічну ніч хочеться відчуття затишку, тому я віддаю перевагу неофіційному стилю або стилю кантрі – отже, не буде жодних краваток і строгих костюмів.” (Тернопільська газета / 24-30 грудня 2003 року)

Відпочинок:
Для мене новорічні свята – це в першу чергу можливість побути із найріднішими людьми, бодай на кілька днів забути про політику.” (Тернопільська газета / 24-30 грудня 2003 року) „Різдвяні вакації збираюся присвятити гірськолижному спорту. Замолоду дуже любив лижі, а кілька років тому вперше став на гірські й „захворів” ними. Думаю, цієї зими поставити на лижі і Софійку. Сподіваюся, у Карпатах буде сніг і нам вдасться не лише гарно покататися, але й побачити гуцульські різдвяні традиції. Також ми збираємось родиною трохи помандрувати.» (Тернопільська газета / 24-30 грудня 2003 року)